Зміст
І.Вступ……………………………………………………………………….2
1.Актуальність обраної
теми……………………………………………….2
ІІ. Основна аналітична частина……………………………………………..3
2.1. Проектно-технологічна діяльність…………………………………….5
2.2. Оформлення проектної документації………………………………….10
2.3. Впровадження
новітніх інформаційних технологій………………....13
Висновки……………………………………………………….……….……14
Література………………………………………..……………………….….16
Додатки……………………………………………………………………….18
Вступ
Початок ХХІ століття – час запровадження нової
якості життя. Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявити
активну життєтворчість, мобільність та самостійність. Сьогодні йдеться про
формування людини, здатної приймати відповідальні рішення, критично мислити,
творчо вирішувати проблеми, самореалізовуватися, а отже, про формування
компетентної особистості.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що із впровадженням
новітніх інформаційних технологій змінюється і йде вперед суспільство, тому так
важливо зацікавити учнів своїм предметом і навчити їх створювати свої проекти,
які дозволять визначити їхню готовність до життя, подальший розвиток і активну участь в житті суспільства.
В
досвіді можна побачити новизну в проектній діяльності вчителя тому, що вона є
одна з найперспективніших складових освітнього процесу, яка створює умови
творчого саморозвитку та самореалізації учнів та вчителів трудового навчання.
На думку Л.
Сохань життєва компетентність зумовлена уявленнями особистості про структуру
суспільства й про власне місце та роль у ньому на всіх вікових етапах й
допомагає людині оптимізувати свій життєвий шлях, планувати власну діяльність [13].
Але суть проектної діяльності залишається тією ж — стимулювати інтерес дітей до певних
проблем, що припускають володіння деякою сумою знань і через проектну
діяльність, що передбачає рішення однієї або цілого ряду проблем, показати
практичне застосування отриманих знань. Іншими словами, від теорії до практики.
Основна аналітична
частина
Реформування
української системи освіти відбувається
у відповідності до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого
розвитку, критичного мислення, компетентностей особистості над традиційним
заучуванням знань і вмінь.
Компетентність – це здатність приймати рішення
й нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності.
Елементи життєвої компетентності (знання,
уміння і навички, життєвий досвід, фізичний потенціал, задатки та здібності,
риси характеру, креативність та інтелект, духовність особистості) поєднуються у
різних конфігураціях для вирішення людиною конкретних завдань та розв'язання
проблем, які ставить перед нею життя.
Критеріями оцінювання навчальних
досягнень учнів у системі загальної середньої освіти компетентність визначається як загальна здатність, що базується на знаннях,
досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.
Вчитель не стільки контролює вивчення і
відтворення учнем певних знань і
відповідних вмінь, а допомагає і підтримує його у процесі засвоєння і
застосування нових знань на практиці з урахуванням його особистих здібностей та
природних нахилів.
Відповідно до цього змінюються традиційні
підходи до змісту освіти, і зокрема в учнів на уроках трудового навчання. Так,
сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчати учнів
запам’ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи
інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих завдань
(виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду.
Головна мета трудового навчання – формування
технологічно грамотної особистості, підготовленої до життя і активної трудової
діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.
Одним з етапів
реалізації змісту навчальних
програм з трудового навчання [5], [6],
[8] є розв’язання такого завдання, як формування в
учнів практичних навичок творчої
діяльності, творчого та критичного
мислення в процесі вивчення проектної технології.
Базовою основою моєї діяльності є використання проектних
технологій на уроках трудового навчання.
Метод проектів названо основною технологією
формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє використовувати
найменші затрати ресурсів, створювати в навчальному процесі умови діяльності,
максимально наближені до реальних. Проект визначається як комплекс дій,
який спеціально організовує учитель, самостійно виконується дітьми та
завершується створенням продукту, що складається з об’єкта діяльності та
його усної чи письмової презентації. Метод проектів передбачає поєднання
технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв’язує
власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод
проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність
школярів та дозволяє формувати весь набір компетентностей. Метод проектів
орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну,
групову.
Проектно-технологічний підхід до трудового
навчання, як зазначається у працях О.Коберника, М.Ретивих, В.Симоненка, С.Ящука
[4], спрямований на формування в учнів ґрунтовної системи
творчо-інтелектуальних та предметно-технологічних знань і вмінь, передбачає
самостійне або під контролем учителя виконання творчих проектів як на етапі
проектування, так і на етапі виготовлення, захисті свого проекту.
Проектна технологія дозволяє успішно формувати
ключові компетентності особистості, необхідні у подальшому житті: комунікативні,
інформаційні, соціальні; компетентності пов’язані з життям в багатокультурному
суспільстві, з навичками вчитися все життя, а головне, спрямована на реалізацію
творчого потенціалу учнів.
Проектно-технологічна
діяльність
Робота над проектом - це творча праця учня на
основі його вільного вибору з урахуванням його інтересів. Навчати роботі над
творчими проектами учнів слід поступово. Спочатку це короткочасні проекти,
виконання яких вкладається в межах одного уроку.
Навчаючи учнів, слід звернути увагу на найновішу програму
з трудового навчання для 5-9 класів [6], де
вказано, що результатом діяльності учнів при вивченні кожного блока
обов’язкової для вивчення складової програми модуля має бути виріб, а
будь-якого варіативного модуля – проект. Також вся проектна документація
(зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо)
учнями 5-8 класів виконується в робочих зошитах. При виконанні проектів у 9
класі учні мають зібрати матеріали (зображення виробів, зображення
виробів-аналогів з їх аналізом, вибір та розрахунок матеріалів, відповідний
план реалізації проекту, тощо) у проектну папку.
Для того, щоб проектно-технологічна
діяльність була ефективна, вчитель має обміркувати послідовність поетапного
формування вмінь та навичок учнів.
Наприклад, в першому семестрі учні 5-го класу вивчають тему:
«Етапи проектування», після чого вони навчаються складати план виготовлення
виробу, виконувати ескізні малюнки виробу, розробляти найпростіші критерії,
яким має відповідати виріб (який повинен
бути виріб, наприклад, красивий, недорогий, сподобатись мамі), виготовляти його.
Для них перші проектні завдання полягають у виборі
малюнка-основи для виготовлення різноманітних фігурок з фанери або ДВП.
Поступово учні самостійно на уроках та вдома повинні намалювати виріб-аналог до
запропонованих тем.
З
часом виконання проектів учнями ускладнюється. В 6-му класі на проектну
діяльність вже виноситься не тільки обрання учнями об’єкта діяльності, а й складання плану проектної діяльності
( форма – довільна, але учні мають знати,
скільки часу відводиться на виконання того чи іншого етапу проекту), виконувати
ескізний малюнок виробу, розробляти
критерії, яким має відповідати виріб, складати послідовність виготовлення
виробу, виготовляти його.
Учнів 7
класу слід навчити складати план
виконання проекту, здійснювати пошук необхідної інформації, виробів-аналогів,
їх аналізувати, виконувати ескізний малюнок виробу, розробляти критерії, яким
має відповідати виріб, складати
послідовність виготовлення виробу, виготовляти його.
У 8 та 9
класах потрібно навчити проектувати
та виготовляти вироби, здійснювати оформлення портфоліо (проектної папки) у
повному обсязі (окрема папка, всі необхідні документи).
Для учнів 5-9 класів для максимально ефективного формування
комунікативних компетентностей потрібно використовувати не лише індивідуальні, а й парні та групові проекти.
Проектна діяльність продовжується в 10-11 класах на детальному
вивченні тем з цієї складової, а також учням пропонуються ціла серія
варіативних модулів. Наприклад, для учнів 11-го класу був запроваджений проект «Виконай свій портрет
пірографією», в якому було застосовано комп’ютерні технології до підготовки
ескізу у програмі Adobe Photoshop. Робота
над таким творчим проектом стала яскравим індикатором рівня сформованості ключових
життєвих компетентностей у старшокласників. Такий розподіл
єдиного завдання на окремі частини між окремими групами виконували самі
учні, а вчитель відігравав тільки корегуючу роль.
Важливо зауважити, що, виконуючи проект, учні не визначають собівартість та ціну виробу. Вони мають
визначати тільки вартість витрачених матеріалів.
Ефективність проектно-технологічної діяльності учнів
значною мірою залежить від вдалого добору вчителем тем проектів та його вміння враховувати
індивідуальні особливості кожного учня.
Для підвищення зацікавленості учнів до роботи над
виготовленням виробів вчитель повинен навчати різноманітним технологіям
роботи з матеріалами. Ці технології можуть бути як традиційними, так і
новітніми. Учні з великим задоволенням опановують ці технології та виконують
цікаві творчі проекти.
Наприклад, при вивченні варіативного модуля «Технологія
виготовлення дерев’яної іграшки» у 5 або 6 класах
на підготовчому етапі учням можна запропонувати вибрати варіант виробу із
картотеки, яка є у шкільній майстерні.
Учні цих класів здебільшого вибирають для виготовлення вироби-аналоги, які
виготовлялися раніш їх старшими товаришами.
Також пропоную учням
для пошуку інші джерела, наприклад, базу даних об’єктів праці з трудового навчання, яка знаходиться у
шкільному комп’ютері, а також використовую всесвітню мережу Інтернет, журнали.
При виборі конструкції виробу акцентую увагу учнів на тому, щоб виріб був не
складним та технологічним. Як правило,
націлюю увагу учнів на те, щоб вони вибирали аналогічні за даним зразком вироби
та вносили до них певні свої зміни. Об’єктами праці учням пропоную вибрати новорічну іграшку.
Запропонований учням виріб складається з однієї деталі. Після того, як учні
виберуть майбутній виріб для виготовлення, обґрунтують свій вибір, зроблять
аналіз майбутньої діяльності, переходимо до другого конструкційного етапу.
На другому етапі пропоную учням спочатку нарисувати ескіз
майбутнього виробу. Потім необхідно
виготовити шаблон. Учням, які не в змозі самостійно накреслити ескіз виробу,
можна запропонувати роздрукувати готовий рисунок із шкільної бази даних. Після
виготовлення шаблона пропоную учням, використовуючи матеріал підручника,
підібрати самостійно матеріали, а це, як правило, фанера товщиною 4 мм. та інструменти необхідні
для роботи. Також учням необхідно запропонувати подумати над тим, яким чином
можна підвісити іграшку до ялинки. Як правило, учням вдається при обговоренні
знайти правильне рішення даної проблеми.
Доцільно також підрахувати вартість виробу. Я пропоную учням при
підрахунках враховувати тільки вартість фанери, змінних пилочок для лобзика,
шліфувальної шкірки та матеріали для оздоблення (гуашеві фарби, лак, стрічки та
інші). При виконанні цих робіт учні роблять необхідні записи та виконують
ескізи в робочих зошитах.
Третій етап – технологічний.
На цьому етапі здійснюється виготовлення виробу учнями. Вони виконують
необхідні технологічні операції: підготовляють поверхню фанери для нанесення
контурів виробу (шліфують), наносять за допомогою раніше виготовленого шаблона
контури рисунка, випилюють деталь лобзиком, шліфують торці, складають виріб та
оздоблюють його. Оздоблення можна виконувати випалюванням, розфарбувати
поверхню фарбами та покрити лаком.
На заключному етапі учні можуть відкоригувати призначення
виробу порівняно із запланованим. Захист проекту учні проводять перед класом,
розповідаючи про свій виготовлений виріб, оцінюючи його.
Учні 6
класу, згідно вибраних варіативних модулів, працювали над виготовленням
проектів з дроту, тонколистового металу. Учні 7 класу працюють над моделюванням
планерів різних класів складності, а учні 8 класу мають можливість створювати
творчі роботи в техніці мальтійського рукоділля – ганутель (квіти з дроту та
ниток), вироби зі шкіри. 9-ий клас проектує з дерев’яних заготовок різноманітні
календарі.
Такий творчий підхід дає можливість більш
широко розвивати творчість учнів. З кожним роком зростає кількість
проектів, поліпшується їх якість, зростає рівень самостійності під час їх
виконання.
Вважаю, що новизною в моїй діяльності під час виконання проектів є те, що:
·
пошук відповідної теми проекту учні
обговорюють з батьками, для того, щоб визначити кошти на затрачений матеріал;
·
коли учні створюють власний проект, то для порівняння,
зацікавлення та заохочення до роботи одночасно створюю свій ;
·
учні самостійно оцінюють проекти однокласників,
після чого оцінювання мною виходить
об’єктивне.
Під час усного захисту, що по формі
нагадує процедуру обговорення наукової роботи, автори представляють,
обґрунтовують актуальність, значення, новизну і логіку свого проекту,
відповідають на запитання слухачів та зауваження опонентів.
Проте, роботу над проектом не можна вважати
завершеною без аналізу учнями ходу та результатів своєї діяльності, тобто
проведення рефлексії.
Будь-яку творчу
людину зацікавлюють готові вироби. Ще в дитинстві була можливість побачити вироби нашого
сільського умільця Матковського Івана Артемовича (додаток № 1), а також навчання
в Коломийському індустріально-педагогічному технікумі під керівництвом Ровенчука
Василя Петровича дало поштовх до вивчення різьбярства, лозоплетіння та
моделювання планерів. Всі ці люди надихнули мене працювати та створювати
проекти для учнів, щоб згодом відтворювати їх у виробах (додаток № 2).
За час педагогічної діяльності створив декілька проектів, зокрема проект
«Дитячий паровоз» (додаток №4). Цей проект наштовхнув мене до нових проектних
ідей.
Учні Сороківської ЗОШ І-ІІІ ст. активно беруть участь у Всеукраїнській
олімпіаді з трудового навчання та здобувають високі результати (додаток №3).
Оформлення проектної документації
Учитель трудового навчання має розуміти, що якщо учень виготовить виріб, який
він обрав, то це буде просто
виріб, а не проект чи творчий проект.
Сутність проектної діяльності полягає в тому, що учень самостійно (під
постійним контролем із допомогою
вчителя) обирає тему проекту
(саме той виріб для виготовлення, що йому
потрібний, який матиме практичне застосування на практиці.
Учням важливо
усвідомити, що, опрацювавши інформаційні джерела і знайшовши серед
виробів-аналогів виріб, подібний до обраного, вони не повинні його
відтворювати. На перших порах достатньо внести якісь творчі елементи у подібний
виріб. А надалі учень сам зможе повністю придумувати власну конструкцію.
Часто серед учителів трудового навчання виникає «сумнів»
у тому, чи треба оформлювати відповідні проектні документи. Останнім часом
з’являється така інформація, що вчитель для полегшення своєї «викладацької»
діяльності спочатку пропонує виготовити виріб (напрацьованим «дідівським
методом»), а вже потім оформити документи до так званого «проекту». Зрозуміло,
що це вже не буде проект, а оформлення таких документів не виконує жодної
навчальної функції.
Реалізуючи проектно-технологічну
діяльність, учитель,
ураховуючи вік учнів, має розповісти,
що таке навчальний творчий проект, які
вимоги до цього виду роботи. І, як завжди, треба розпочинати з міні-маркетингових досліджень (чи комусь потрібний такий виріб, чи
можна буде його реалізувати).
Такі дослідження можна проводити також після закінчення роботи з виготовлення
виробу. Треба розробити вимоги до
виробу, скласти план роботи з
виконання проекту. Слід обов’язково звернути увагу на визначення
термінів виконання проекту.
Під час складання учителем плану роботи з виконання
проекту в учнів сформується цілісна
картина, що вони мають зробити для того, щоб спроектувати і виготовити
виріб — тобто виконати
проект. Учитель має тільки направляти учнів, підказувати, допомагати їм.
Звичайно, таку «ідеальну» картину можна отримати тільки тоді, коли учнів
навчати цієї діяльності на кожному уроці, формуючи вміння працювати самостійно.
План роботи з виконання
проекту може бути в
кожному класі свій (простий, неповний, повний план). Він може включати такі пункти:
1. Обрати тему проекту із запропонованих учителем (учень може придумати її самостійно).
2. Обговорити тему з батьками (із родиною) щодо
необхідності такого виробу (міні-маркетингові
дослідження), його практичного застосування, виділення коштів на
придбання матеріалів, інструментів, тощо. Оскільки учні
проектують і виготовляють виріб для своїх потреб, то батьки або дають кошти на придбання нових матеріалів,
або забезпечують ними. Якщо ж учні
проектують і виготовляють
вироби для шкільних майстерень, школи,
тоді вчитель має забезпечити їх усім необхідним.
3. Вивчити якомога більшу кількість інформаційних
джерел із обраної теми та знайти цікавий історичний матеріал.
4. Здійснити пошук виробів-аналогів та проаналізувати
їх.
5. Розглянути можливі варіанти виконання практичної
частини проекту.
6. Розробити власну конструкцію виробу.
7. Розробити необхідну документацію для виготовлення
виробу.
8. Виготовити виріб.
9. Оформити проект (проектну папку чи портфоліо).
10. Захистити проект.
Учні, складаючи план роботи з виконання проекту,
поступово, з року в рік, здобуватимуть достатні знання й високі сформовані
вміння з проектної діяльності.
Вимоги до кількості
проектних документів, їх
змісту, форми подання мають враховувати
як вікові
особливості (клас), так і індивідуальні (різний рівень підготовки
учнів у класі).
У плані роботи з виконання проекту обов’язково треба
зазначити, скільки
часу відводиться на виконання кожного етапу проекту.
Якщо перед учнями не ставити чітких термінів виконання
запланованих дій, то виконання роботи може затягнутися на невизначений час. У
програмі з трудового навчання тривалість роботи чітко регламентована, і важливо
привчати учнів до того, що проект виконується не тільки на уроці, а й у
позаурочний, позанавчальний час.
Під час розроблення
проектної документації вчителі
часто вимагають оформлення відповідних документів
обов’язково на аркушах паперу формату
А4. Щоб не створювати для учнів таких незручностей, їм можна запропонувати різні варіанти
оформлення: в зошиті (для
основної маси учнів 5—7-х
класів), а якщо хтось має бажання і
відповідні вміння (щоб не залучати до виконання цієї роботи своїх батьків) — на окремих аркушах.
Для того, щоб
проектно-технологічна діяльність не викликала зайвих труднощів ні в учнів, ні в учителів, а була цікавою та ефективною, доцільно взяти до уваги те, що вчитель має скласти послідовність поетапного формування вмінь.
Однією із
новітніх прогресивних технологій навчання є технологія портфоліо. Вивчаючи
прогресивний педагогічний досвід інших учителів трудового навчання, переконався, що ця технологія справді є
прогресивною і дозволяє кожному учню побачити рівень зростання його
компетентності, адже наочно презентує учня як частину соціуму, демонструє
підвищення його культурного рівня, вміння спілкуватися, добувати та
використовувати інформацію з різних джерел, узагальнення та удосконалення
знань, умінь та навичок, вміння знаходити рішення, зростання творчих
здібностей. Проте, на мою думку , застосування технології портфоліо можливе
тільки при якісному відповідному комп’ютерному забезпеченні школи, класу,
майстерні трудового навчання. Без наявності у кожному класному приміщенні
відповідного комп’ютерного оснащення сама ідея впровадження цієї технології
стає безглуздою. Можливо, за відповідних обставин, в найближчому часі ми
зможемо впровадити у кожній школі освітню технологію портфоліо. Завдяки
якій учні зможуть вдосконалювати свої знання та вміння: працювати з потоком
інформації, який постійно оновлюється, визначати мету, планувати, організовувати
та оцінювати особисту навчальну та творчу діяльність, співпрацювати.
Впровадження новітніх
інформаційних технологій
Розвиток новітніх
інформаційних технологій і впровадження їх в освітній простір України в останні
роки наклали відбиток на розвиток особистості сучасного школяра.
Могутній потік цифрової
інформації, реклами, застосування комп’ютерних технологій в телебаченні,
розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок, мультимедійної техніки
та пристосувань мають великий вплив на виховання дитини і сприйняття нею
оточуючого світу.
Тому першочергового
значення набуває потреба інтеграції сучасного мультимедійного обладнання в
навчально-виховний процес трудового навчання, використання сучасних
інформаційно-комунікативних технологій в ході проектно-технологічної діяльності
учнів.
У моєму творчому арсеналі
є використання пошукових можливостей глобальної мережі Інтернет, прикладного
програмного забезпечення, що є одним із ефективних засобів підвищення
мотивації навчальної діяльності школярів, реалізації індивідуального та
диференційованого підходів на уроках, розвитку творчих здібностей
учнівської молоді та створення сприятливого емоційного фону. Замість
мультимедійного проектора застосовую власний ноутбук для показу презентацій та
цікавих відеофільмів до різноманітних тем.
Новий крок в розвитку
ініціативи і художньої творчості вихованців потрібно забезпечувати за допомогою комп’ютерної графіки - нового
виду художньої діяльності. Створення зображень в графічних редакторах
здійснюється комбінуванням точок, відрізків, ламаних ліній, прямокутників,
ромбів, кіл і овалів. Рисунки в процесі роботи можна багаторазово копіювати й
переносити, повертати, відображати відносно осі, замальовувати окремі
фрагменти, одержувати інвертоване (обернене) за кольором зображення. Відкриваючи
необмежений простір фантазії, графічні редактори дають змогу значно прискорити
розробку та виготовлення об’єктів праці, їх оздоблення.
Висновки
Ефективність проектно-технологічної діяльності учнів
на уроках трудового навчання значною мірою залежить від учителя трудового навчання,
а саме, якщо він вдало вибере варіативний модуль, добере теми проектів і складе
банк тем проектів, зуміє враховувати особливості класу, інтереси учнів, тощо і
відобразить це у вимогах до оформлення творчого проекту, то результат роботи
учнів буде позитивний.
Таким чином,
особливості формування ключових компетентностей школяра в умовах
застосування інтерактивної технології, в
основі якої лежать групові форми навчально-трудової
діяльності та методи активної співпраці, обумовлюються
з одного боку, структурою педагогічної взаємодії суб’єктів
навчально-виховного процесу,
змістом ціннісних орієнтацій контактної соціальної групи;
умовами, що складаються в
класному колективі для самореалізації потенційних можливостей кожного;
з другого – емоційно-почуттєвим,
інтелектуальним,
вольовим та соціально-комунікативним
потенціалами учня, адекватною
самооцінкою рівня своєї соціальної активності.
Література
1. Боринець Н. Трудове навчання і проектно-технологічна
діяльність // Трудове навчання. – 2013. – № 9.- С.6-8.
2. Єрмаков І.Г.
Життєва компетентність
особистості: від теорії до практики: Науково-методичний посібник. – Запоріжжя:
Центріон, 2005. – 640 с.
3. Єрмаков
І.Г., Пузіков Д.О. Розвивати життєву компетентність // Шкільний світ. –
2005. – № 37. – С. 5-13.
4. Коберник О.М., Ящук С.М. Методика організації
проектно-технологічної діяльності на уроках трудового навчання:
Навчально-методичний посібник. – Умань, 2001. – 82 с.
5. Навчальна програма.
Трудове навчання. 5–9 класи. Нова редакція / [Лист Міністерства освіти і науки
України №1/11 – 8205 від 27.08.10].
6. Навчальна програма.
Трудове навчання. 5-9 класи. / [Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 03.04.2012 №409].
7. Терещук А., Вдовиченко А.
Навчання учнів основних етапів проектно‐технологічної діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти.
– 2004. – №4. – С. 10‐13.
8. Терещук А.І. Технології. 10–11 класи. Навчальна програма. Рівень стандарту, академічний рівень. Варіативні модулі. – Кам’янець Подільський: Аксіома, 2010. – 139с.
9. Тимофєєва І. Формування життєвих компетентностей учнів// Підручник
для директора. – 2011. – №5. – С. 57-59.
10. Трудове навчання в школі. — 2013. — №1—12.
11.Тхоржевський Д.О.
Методика трудового та професійного навчання / Д.О.Тхоржевський. – [4-е видання,
перероблене і доповнене]. – К.: РННЦ «ДІНІТ», 2000. – Ч.1: Теорія трудового
навчання. – 2000. – 248 с.
12. Сохань Л., Єрмаков І.Г. Життєва компетентність у
технології життєздійснення. Кроки до компетентності
та інтеграції в суспільство: науково-методичний
збірник. - К.: Контекст, 2000. - 336 с.
13 Сохань Л.,
Єрмаков І.Г. Життєва компетентність
особистості: Науково-методичний збірник. – К.: Богдан, 2003. – 520 с.
14 .
www.mon.gov.ua — сайт МОН України.
15 .
www.trudove.org.ua - всеукраїнський сайт вчителів трудового навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар